На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Організація виробництва РМІ

Реферати > Організація виробництва > Організація виробництва РМІ

1. Сутність і суспільне значення виробництва

Джерелом існування, розвитку та підвищення життєвого рівня людини є виробнича діяльність, яка спрямована на задоволення потреб. У широкому розумінні „виробництво” – це цілеспрямована діяльність зі створення будь-якого корисного продукту.

Виробництво можна охарактеризувати як систему, де здійснюється цілеспрямований процес перетворення вхідних елементів (сировини, матеріалів) у корисну продукцію.

Виробництво не може бути не організованим, без цього воно розпадеться і перестане існувати. Тому організація виробництва – це невід’ємна складова будь-якої системи, і є такою ж змінною, як і розвиток системи.

Організація виробництва означає внутрішнє упорядкування й координування всіх елементів і ресурсів виробництва, як єдиного цілого, спрямованих на ефективне господарювання і досягнення позитивного результату в діяльності підприємства. Тобто під організацією виробництва розуміється координація й оптимізація в часі і просторі всіх матеріальних, трудових елементів виробництва з метою випуску в певні строки необхідної споживачам продукції з найменшими витратами за умови належної якості й отримання достатнього прибутку від її реалізації для подальшої продуктивної діяльності.

Об’єктивна неминучість організації виникає з того, що виробництво постійно перебуває в стані змін і розвитку, який не може бути хаотичним, оскільки ніколи не приведе до досягнення певного результату і мети діяльності.

Специфічними завданнями організації виробництва є:

• Поглиблення спеціалізації, удосконалення форм організації виробництва, швидка переорієнтація виробництва на інші види продукції, забезпечення безперервності і ритмічності виробничого процесу, удосконалення організації процесів праці та виробництва в просторі і часі.

• Відповідність асортименту машинного парку, пропорційність виробничих потужностей, оптимальна спеціалізація підприємства, реконструкція і переозброєння підприємства.

• Інструментальне та енергетичне обслуговування виробництва, нормування витрат ресурсів, вибір оптимальних систем забезпечення, • Оптимізація експлуатаційних режимів роботи устаткування, раціоналізація методів ремонту і профілактичних робіт, виявлення причин простою та їх усунення.

• Визначення рівня незавершеного виробництва, запасів матеріальних ресурсів і готової продукції, організація їх транспортування та збереження.

• Організація забезпечення підприємства сировиною, матеріалами в разі зменшення їх запасів та запасів готової продукції. • Створення і освоєння нової продукції та технології, формування якості і забезпечення конкурентоспроможності виробів.

2. Предмет, метод і зміст курсу.

Об’єктом вивчення дисципліни є виробнича діяльність промислового підприємства з перетворення ресурсів в економічне благо.

Предметом курсу є вивчення методів та засобів найраціональнішого сполучення (організації) трудових і речових компонентів сукупного виробничого процесу виготовлення продукції, надання послуг, які забезпечують безперебійність та ритмічність діяльності підприємства в конкретних умовах, виходячи з поставлених перед ним цілей та завдань. Дисципліна Організація виробництва” перебуває у взаємозв’язку з іншими науками і вивчається одночасно з курсами „Економіка підприємства”, „Менеджмент”, „Маркетинг”, „Планування діяльності підприємства” тощо. Організація виробництва як дисципліна перебуває в центрі вузлових питань економіки у своїй галузі та ґрунтується на розумінні й використанні об’єктивних законів і принципів. Розглядаючи організацію виробництва з позиції діалектичного методу, її можна визначити як безперервну творчу роботу, результатом якої є підвищення ефективності виробництва. Тому організацією виробництва вважають ланцюжок безперервних нововведень, спрямованих на проектування і випуск нових виробів або випуск старих виробів за новою технологією. Спираючись на діалектичний метод, даний курс використовує такі провідні методи дослідження, як економічний аналіз і синтез, балансовий, експертний, економіко-математичний, моделювання, системного підходу, який передбачає вивчення об’єкта як виробничої системи складових ресурсів. Системний підхід передбачає оптимізацію роботи всієї виробничої системи як цілого, а не окремих її части.

3. Історія розвитку теорії і практики організації виробництва.

Промислова революція кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст відкрила нову епоху в розвитку теорії і практики організації і управління виробництвом. До того часу товари вироблялися в маленьких майстернях ремісниками та їх учнями. Велике машинне виробництво потребувало узгоджених дій усіх ланок, установлення і суворого виконання певних норм і пропорцій між усіма сторонами виробництва.

Історія розвитку науки про організацію виробництва:

- 1776 Поділ праці як основа організації виробництва („Дослідження про природу і причини багатства народів”) А.Сміт

- 1911 Принципи наукового управління: виділення та вивчення елементів операцій; хронометраж; нормування праці; облік; контроль; стимулювання праці Ф.Тейлор

- 1912 Діаграма графіка робіт, що відображає реальні та очікувані показники діяльності Г.Гантт

- 1913 Складальна конвеєрна лінія. Поточна організація виробництва Г.Форд

- 1915 Математична модель управління запасами. Визначення економічно доцільного розміру партії замовлення Ф.Харріс

- 1920-ті рр. Побудова виробничих процесів у часі, моделювання графіків руху деталей по операціях, формули розрахунку виробничого циклу К.Адамецький

- 1930 Дослідження мотивації праці Е.Мейо 50-60-ті рр. Методи дослідження операцій: моделювання виробничої діяльності, математичне програмування, методи сітьового планування проектів. Велика кількість дослідників

- 60-70-ті рр. Широке використання комп’ютерної техніки Фірми-виробники, дослідники і споживачі

- 1980-ті рр. Моделювання виробничих стратегій як засобу конкурентної боротьби Дослідники Гарвардської бізнес-школи

- 1990-ті рр. Моделювання оновлення бізнес-процесів та радикальних змін М.Хаммер, консалтингові фірми

- Початок ХХІ ст Екологічний менеджмент. Уведення системи міжнародних стандартів з метою зменшення забруднення довкілля Міжнародна організація стандартизації

4. Виробництво як відкрита система.

Виробництво – найважливіша сфера людської діяльності з перетворення предметів праці з метою задоволення потреб суб’єктів суспільства.

Ресурсні вкладення здійснюються для отримання готових виробів за допомогою одного або декількох процесів перетворення.

Економічна сутність виробничої системи полягає у створенні доданої вартості як різниці між вартістю вкладень та вартістю або ціною кінцевого продукту.

Фінансова функція передбачає дії з забезпечення виробничої функції ресурсами за вигідною ціною і з розподілом цих ресурсів.

Маркетингова функція полягає: у продажу і просуванні на ринок товарів та послуг; у здійсненні заходів у сфері реклами та ціноутворення.

Дослідження взаємопов’язаних умов та чинників, що забезпечують успішне виконання виробничої функції потребують розглядання її з позиції системного підходу.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21 
Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат


также читайте topobzor.info

topobzor.info/chasy-na-alijekspress-kak-pravilno-vybrat-i-kupit/

кирпич силикатный