На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Сучасні структури самоуправління в дитячих колективах та об’єднаннях

Реферати > Краєзнавство > Сучасні структури самоуправління в дитячих колективах та об’єднаннях

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….3-4

РОЗДІЛ 1. Поняття та актуальність створення учнівського самоврядування

1.1. Поняття учнівського самоврядування……………………………… 5-8

1.2. З історії шкільного самоврядування…………………………………8-11

1.3. Актуальність створення шкільного самоврядування в сучасних умовах…………………………………………………………………… 11-14

1.4.Соціально-педагогічні принципи побудови моделі шкільного самоврядування………………………………………………………….15-16

РОЗДІЛ 2. Основні форми учнівського самоврядування

2.1. Форма шкільного самоврядування за відсутності громадських об'єднань в освітній установі……………………………………………17-20

2.2. Форма організації шкільного самоврядування за наявності в освітній установі громадських об'єднань……………………………………… 20-23

2.3. Форма організації шкільного самоврядування за наявності в освітній установі дитячих організацій…………………………………………….24-27

2.4. Взаємодія педагогів з дитячими громадськими організаціями в процесі створення і функціонування шкільного самоуправління .……………….28-36

РОЗДІЛ 3. Сучасні підходи щодо діяльності учнівського самоврядування

3.1. Учнівське засідання та анкетування учнів на тему «Сучасне учнівське самоврядування»……………………………………………………………37-39

Висновки……………………………………………………………………40-42

Використана література………………………………………………… 43-44

Додатки………………………………………………………………………45-46

Вступ

Актуальність теми дослідження. Сприяти формуванню особистісних якостей громадянина демократичної держави, патріота України, виховувати особистість, якій притаманні демократична громадянська культура, готовність до компетентної участі у житті суспільства – ось у чому мета громадянської освіти відповідно до Концепції громадянської освіти в школах України.

Сьогодні нам понад усе бракує саме компетентного досвіду участі у суспільно-політичних процесах в країні. Тому насамперед ми маємо створити умови для того, щоб наші діти могли його набути: шляхом участі у шкільному самоврядуванні, створення дитячих і молодіжних об'єднань, співробітництва з громадськими організаціями, самостійного прийняття рішень й уміння діяти в правовому полі, аналізувати різноманітні ситуації, передусім, у своєму найближчому оточенні.

Гуманістичні цінності освіти передбачають зміну авторитарно-дисциплінарної моделі виховання на особистісно-зорієнтовану. Сутнісними ознаками цих змін є виховання особистості з максимально можливою індивідуалізацією, створенням умов для саморозвитку і самонавчання учнів, осмисленого визначання ними своїх можливостей і життєвих цілей.

Практика показує, що всі ці ознаки найповніше втілені в учнівському самоврядуванні. Виховання творчої особистості нерозривно пов’язане з майбутнім країни, відродженням нації, гуманізацією суспільства. Людина повинна жити з думкою: все для блага особистості, кожному є місце у соціумі, кожен цінний для суспільства таким, яким він є. Керувати політичними, національними та економічними процесами повинні ті, хто насправді є професіоналами, хто уміє гуртувати навколо себе і вести за собою, хто здатен сформувати професійну команду, в якій поважають думку кожного члена, у якій кожен може виявити свої здібності і реалізуватись у тій чи іншій справі. Такі завдання суспільства вимагають нових підходів до виховання, до виявлення і розвитку здібностей лідера, адже лідер у школі – це майбутній політик чи бізнесмен, якому вирішувати як щоденні, так і масштабні завдання, які поставить суспільство у час загальної глобалізації світу. Успіх України на світовій арені закладається сьогодні у школі лідерства – шкільному самоврядуванні учнів.

Головне завдання шкільного самоврядування полягає в тому, що через розвиток соціальної активності учнів виховувати в них почуття власної гідності, надавати їм можливість виявляти себе далі.

Робота самоврядування в школі налагоджена таким чином, що кожен учень має доручення (постійні, тимчасові), протягом свого навчання проходить школу учнівського самоврядування.

Таким чином, практична значимість вказаних проблем і зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.

Об’єктом дослідження курсової роботи є теоретичні засади навчально-виховного процесу в дитячих колективах

Предмет дослідження – учнівське самоврядування в загальноосвітніх навчальних закладах.

Метою курсової роботи є дослідження учнівського самоврядування в загальноосвітніх закладах.

Відповідно до предмета і мети дослідження поставлено такі завдання курсової роботи:

– дослідити поняття та актуальність створення учнівського самоврядування;

– охарактеризувати основні форми учнівського самоврядування;

– дослідити проблему взаємодії педагогів з дитячими громадськими організаціями в процесі створення і функціонування шкільного самоуправління.

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та двох додатків.

Розділ 1. Поняття та актуальність створення учнівського самоврядування

1.1. Поняття учнівського самоврядування

Основною ланкою у становленні виховного колективу є учнівське самоврядування – самодіяльна організація дитячого життя в школі. Воно уособлює демократичну та самодіяльну атмосферу, захищає й забезпечує права всіх учасників колективу, сприяє формуванню у них громадянськості, організаторських якостей, допомагає педагогічному колективу в проведенні різноманітних заходів, виступає їх ініціатором. Загалом учнівське самоврядування є незамінним помічником педагогів. У сучасній школі, яка самостійно формує органи самоврядування, воно представлене за одним із трьох варіантів:

1. Представницький варіант. До учнівського комітету входять старости всіх класів. Така структура дає змогу оперативно доводити до відома учнів, особливо у великій школі, рішення учнівського комітету, організувати будь-яку акцію, підбити підсумки.

2. Комунарський варіант. Передбачає при організації конкретної справи створення тимчасового штабу або ради із зацікавлених учнів. Члени ради вирішують (з участю вчителів), як залучити весь колектив школи чи групу класів до справи, дають доручення, організовують роботу (свята, спартакіади, олімпіади, масові подорожі тощо). Після їх завершення штаб (рада) самоліквідується, натомість виникає інша тимчасова структура для нової справи.

3. Комісійний варіант. Згідно з ним на загальних зборах чи конференції формується учнівський комітет у складі 9-15 осіб. Вони обирають зі свого складу голову, заступника, секретаря комітету, решта очолюють комісії, до яких добирають активістів класів. Такий склад комітету є сталим, але часто він буває заформалізованим або взагалі бездіяльним [22].

Вищим органом учнівського самоврядування в школі є загальні збори або учнівська конференція. Виконавчий орган (учнівський комітет, рада учнівського колективу, рада командирів (старост), парламент, учнівське представництво тощо) підзвітний загальним зборам. Учнівські збори відбуваються не менше двох разів на рік (у вересні – для визначення завдань на новий навчальний рік, у травні – для звіту виконавчого органу та його перевиборів). Напередодні проведення звітно-виборних зборів проводять з учнями дискусію, ділову гру з проблем учнівського самоврядування, структури учнівського самоврядування, основних напрямів та змісту роботи, прав і обов'язків членів виконавчого органу.(див. додаток 1.)

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат


steroid-pharm.com/stan-oil-base-50.html

www.agroxy.com