Ќа сайт≥ 11893 реферати!

”се доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додаванн€.
јвторськ≥ права на реферати належать њх авторам.

ѕон€тт€ св≥тогл€ду, його специф≥ка, структура, функц≥њ

–еферати > ‘≥лософ≥€ > ѕон€тт€ св≥тогл€ду, його специф≥ка, структура, функц≥њ

—в≥тогл€д - необх≥дна складова людськоњ св≥домост≥, п≥знанн€. ÷е не просто один елемент у р€д≥ багатьох ≥нших, а њх складна взаЇмод≥€. –≥знор≥дн≥ знанн€, переконанн€, думки, в≥дчутт€, прагненн€, над≥њ, з'Їднуючись в св≥тогл€д≥, предстають €к б≥льш менш ц≥л≥сне розум≥нн€ людьми миру ≥ самих себе.

—в≥тогл€д - осв≥та ≥нтегральна. ƒо його складу вход€ть ≥ грають в н≥м важливу роль узагальнен≥ знанн€ - повс€кденн≥, або життЇво-практичн≥, профес≥йн≥, науков≥. „им сол≥дн≥ше запас знань в ту або ≥ншу епоху, у того або ≥ншого народу або окремоњ людини, тим б≥льше серйозну опору може отримати в≥дпов≥дний св≥тогл€д. Ќањвна, неосв≥чена св≥дом≥сть не маЇ в своЇму розпор€дженн≥ достатн≥х засоб≥в дл€ ч≥ткого, посл≥довного, рац≥онального обірунтуванн€ своњх погл€д≥в, звертаючись часто до фантастичних вигадок, звичањв.

—туп≥нь п≥знавальноњ насиченост≥, обірунтованост≥, продуманост≥, внутр≥шн≥й узгодженост≥ того або ≥ншого св≥тогл€ду буваЇ р≥зною. ѕ≥знанн€ н≥коли не заповнюють собою всього пол€ св≥тогл€ду. ќкр≥м знань про св≥т (включаючи ≥ мир людини) в св≥тогл€д≥ осмислюЇтьс€ також весь устр≥й людського житт€, виражаютьс€ певн≥ системи ц≥нностей (у€вленн€ про добро ≥ зло та ≥нш≥), шикуютьс€ Ђобразиї минулого ≥ Ђпроектиї майбутнього, д≥стають схваленн€ (засудженн€) т≥ або ≥нш≥ способи житт€, повед≥нки.

ѕрограми житт€, д≥њ, спр€мован≥сть вчинк≥в мають п≥д собою дв≥ Ђопориї: знанн€ ≥ ц≥нност≥. ѕ≥знанн€м рухаЇ прагненн€ до ≥стини - об'Їктивного збагненн€ реального миру. ÷≥нн≥сна св≥дом≥сть ≥нше: вона вт≥люЇ в соб≥ особливе в≥дношенн€ людей до того, що все в≥дбуваЇтьс€ в≥дпов≥дно до њх ц≥лей, потреб, ≥нтерес≥в, того або ≥ншого розум≥нн€ сенсу житт€. ” ц≥нн≥сн≥й св≥домост≥ формуютьс€ етичн≥, естетичн≥ (≥ взагал≥ св≥тогл€дн≥) ≥деали. Ќайважлив≥шими пон€тт€ми, з €кими в≥дв≥ку зв'€зувалас€ ц≥нн≥сна св≥дом≥сть, виступали пон€тт€ добра ≥ зла, краси ≥ потворност≥. „ерез сп≥вв≥дношенн€ з нормами, ≥деалами зд≥йснюЇтьс€ оц≥нюванн€ - визначенн€ ц≥нност≥ того, що в≥дбуваЇтьс€. —истема ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й граЇ дуже важливу роль в ≥ндив≥дуальному ≥ груповому, сусп≥льному св≥тогл€д≥. ѕри вс≥й њх р≥знор≥дност≥ п≥знавальний ≥ ц≥нн≥сний способи освоЇнн€ миру в людськ≥й св≥домост≥, житт≥, д≥њ повинн≥ бути €кось ур≥вноважен≥, приведен≥ в згоду. ѕовинна дос€гатис€ також напружена Їдн≥сть ≥нших компонент≥в, аспект≥в, р≥вн≥в св≥тогл€ду: в≥дчутт≥в ≥ розуму, розум≥нн€ ≥ д≥њ, в≥ри ≥ сумн≥ву, теоретичного ≥ практичного досв≥ду людей, осмисленн€ минулого ≥ баченн€ майбутнього. ѓх сп≥вв≥дношенн€, поЇднанн€, синтез - складна ≥ бол≥сна духовно-практична робота, покликана забезпечувати зв'€зан≥сть ≥ ц≥л≥сн≥сть людського досв≥ду, вс≥Їњ системи ор≥Їнтац≥й.

—в≥тогл€д - комплексна форма св≥домост≥, €ка охоплюЇ сам≥ р≥зн≥ Ђпластиї людського досв≥ду - здатне розсовувати вузьк≥ рамки повс€кденност≥, конкретного м≥сц€ ≥ часу, сп≥вв≥дносити дану людину з ≥ншими людьми, включаючи ≥ тих, що жили ран≥ше, житимуть пот≥м. ” св≥тогл€д≥ накопичуЇтьс€ досв≥д з'€суванн€ смисловоњ основи людського житт€, все нов≥ покол≥нн€ людей залучаютьс€ до духовного св≥ту прад≥д≥в, д≥д≥в, батьк≥в, сучасник≥в, щось, дбайливо збер≥гаючи, в≥д чогось р≥шуче в≥дмовл€ючись.

ќтже, св≥тогл€д - це сукупн≥сть погл€д≥в, оц≥нок, принцип≥в, що визначають найзагальн≥ше баченн€, розум≥нн€ миру.

∆итт€ людей в сусп≥льств≥ носить ≥сторичний характер. “о повол≥, то прискорено, ≥нтенсивно зм≥нюютьс€ в час≥ вс≥ складов≥ сусп≥льно-≥сторичного процесу: техн≥чн≥ засоби ≥ характер прац≥, в≥дносини м≥ж людьми ≥ сам≥ люди, њх думки, в≥дчутт€, ≥нтереси. —в≥тогл€д людських сп≥втовариств, соц≥альних груп, ос≥б також схильно до ≥сторичних зм≥н. ¬оно активно уловлюЇ, заломлюЇ велик≥ ≥ мал≥, €вн≥ ≥ прихован≥ процеси сусп≥льних зм≥н.  ажучи про св≥тогл€д у великому сусп≥льно-≥сторичному масштаб≥, мають на уваз≥ переважаюч≥ на тому або ≥ншому етап≥ ≥стор≥њ гранично загальн≥ переконанн€, принципи п≥знанн€, ≥деали ≥ норми життЇд≥€льност≥, тобто вид≥л€ють загальн≥ риси ≥нтелектуального, емоц≥йного, духовного настрою т≥Їњ або ≥ншоњ епохи. ≤ в реальн≥й д≥йсност≥ св≥тогл€д формуЇтьс€ в св≥домост≥ конкретних людей ≥ використовуЇтьс€ особами ≥ соц≥альними групами, €к визначальн≥ житт€, загальн≥ переконанн€. ј це означаЇ, що, окр≥м типових, сумарних рис, св≥тогл€д кожноњ епохи живе, д≥Ї в безл≥ч≥ групових ≥ ≥ндив≥дуальних вар≥ант≥в.

—трого кажучи, кожна людина або соц≥альна група, вид≥лена за т≥Їю або ≥ншою ознакою (наприклад, по класов≥й приналежност≥, соц≥альному положенню, р≥вню осв≥ти, профес≥њ, прихильност≥ до €коњ-небудь рел≥г≥њ ≥ ≥ншим), маЇ власн≥, не у всьому сп≥впадаюч≥ з ≥ншими, а ≥нод≥ ≥ дуже найзагальн≥ш≥ у€вленн€ про св≥т, що сильно в≥др≥зн€ютьс€ в≥д них, ≥ життЇв≥ програми.

—в≥тогл€д - це складне, синтетичне, ≥нтегральне утворенн€ сусп≥льноњ ≥ ≥ндив≥дуальноњ св≥домост≥. ≤стотне значенн€ дл€ його характеристики маЇ пропорц≥йну присутн≥сть р≥зних компонент≥в - знань, переконань, в≥рувань, настроњв, прагнень, над≥й, ц≥нностей, норм, ≥деал≥в ≥ т.д. ¬ структур≥ св≥тогл€ду можна вид≥лити чотири основн≥ компоненти:

1) ѕ≥знавальний компонент. ЅазуЇтьс€ на узагальнених знанн€х - повс€кденних, профес≥йних, наукових ≥ т.д. ¬≥н представл€Ї конкретно-наукову ≥ ун≥версальну картину миру, систематизуючи ≥ узагальнюючи результати ≥ндив≥дуального ≥ сусп≥льного п≥знанн€, стил≥ мисленн€ того або ≥ншого сп≥втовариства, народу або епохи.

2) ÷≥нн≥сний-нормативний компонент. ¬ключаЇ ц≥нност≥, ≥деали, переконанн€, в≥руванн€, норми, директивн≥ д≥њ ≥ т.д. ќдне з головних призначень св≥тогл€ду пол€гаЇ не т≥льки в тому, щоб людина спиралас€ на €к≥сь сусп≥льн≥ знанн€, але ≥ в тому, щоб вона могла керуватис€ певними сусп≥льними регул€торами. ÷≥нн≥сть- це властив≥сть €когось предмету, €вища задовольн€ти потреби, бажанн€ людей. ” систему ц≥нностей людини вход€ть у€вленн€ про добро ≥ зло, щаст€ ≥ нещаст€, мету ≥ сенс житт€. Ќаприклад: житт€ - це головна ц≥нн≥сть людини, безпека людини - це теж велика ц≥нн≥сть, ≥ т.д. ÷≥нн≥сне в≥дношенн€ людини до св≥ту ≥ до самого себе формуЇтьс€ в певну ≥Їрарх≥ю ц≥нностей, на вершин≥ €коњ розташовуютьс€ свого роду абсолютн≥ ц≥нност≥, заф≥ксован≥ в тих або ≥нших сусп≥льних ≥деалах. Ќасл≥дком ст≥йкоњ оц≥нки людиною своњх в≥дносин з ≥ншими людьми, Ї соц≥альн≥ норми: моральн≥, рел≥г≥йн≥, правов≥ ≥ т.п. €к≥ регулюють повс€кденне житт€ €к окремоњ людини, так ≥ всього сусп≥льства. ” них в б≥льш≥й м≥р≥, н≥ж в ц≥нност€х, присутн≥й наказовий, зобов'€зуючий момент, вимога поступати певним чином. Ќорми Ї тим засобом, €кий зближуЇ ц≥нностнозначиме дл€ людини з його практичною повед≥нкою.

3) ≈моц≥йно-вольовий компонент. ƒл€ того, щоб знанн€, ц≥нност≥ ≥ норми реал≥зовувалис€ в практичних вчинках ≥ д≥€х, необх≥дне њх емоц≥йно-вольове освоЇнн€, перетворенн€ на особист≥ погл€ди, переконанн€, в≥руванн€, а також виробленн€ певноњ психолог≥чноњ установки на готовн≥сть д≥€ти. ‘ормуванн€ ц≥Їњ установки ≥ зд≥йснюЇтьс€ в емоц≥йно-вольов≥й складов≥й св≥тогл€дного компоненту.

4) ѕрактичний компонент. —в≥тогл€д - це не просто узагальненн€ знань, ц≥нностей, переконань, установок, а реальна готовн≥сть людини до певного типу повед≥нки в конкретних обставинах. Ѕез практичноњ складовоњ св≥тогл€д носив би украй абстрактний, в≥двернутий характер. Ќав≥ть €кщо цей св≥тогл€д ор≥ЇнтуЇ людину не на участь в житт≥, не на д≥Їву, а на спогл€дальну позиц≥ю, в≥н всеодно проектуЇ ≥ стимулюЇ певний тип повед≥нки.

Ќа основ≥ вищевикладеного можна визначити св≥тогл€д €к сукупн≥сть погл€д≥в, оц≥нок, норм ≥ установок, що визначають в≥дношенн€ людини до св≥ту ≥ виступають €к ор≥Їнтири ≥ регул€тори його повед≥нки.

ѕо характеру формуванн€ ≥ способу функц≥онуванн€ можна вид≥лити життЇво-практичний ≥ теоретичний р≥вн≥ св≥тогл€ду.∆иттЇво-практичний р≥веньсв≥тогл€ду складаЇтьс€ стих≥йно ≥ базуЇтьс€ на здоровому глузд≥, обширному ≥ багатообразному повс€кденному досв≥д≥. ÷ей р≥вень св≥тогл€ду нер≥дко називають життЇвою ф≥лософ≥Їю. “ака найважлив≥ша сфера функц≥онуванн€ св≥тогл€ду. ќск≥льки саме на цьому р≥вн≥ в≥н включаЇтьс€ в соц≥альну ≥ ≥ндив≥дуальну взаЇмод≥ю абсолютноњ б≥льшост≥ людей. ∆иттЇво-практичний св≥тогл€д украй неоднор≥дний, оск≥льки неоднор≥дн≥ по характеру утворенн€ ≥ вихованн€ його нос≥њ. Ќа формуванн€ цього р≥вн€ св≥тогл€ду ≥стотний вплив робл€ть нац≥ональн≥, рел≥г≥йн≥ традиц≥њ, р≥вн≥ осв≥ти ≥нтелектуальноњ ≥ духовноњ культури, характер профес≥йноњ д≥€льност≥ ≥ багато що ≥нше.

ѕерейти на стор≥нку номер: 1  2  3 ¬ерс≥€ дл€ друку¬ерс≥€ дл€ друку   «авантажити реферат«авантажити реферат


–С—Л–ї –љ–∞–є–і–µ–љ –Љ–љ–Њ–є –љ—Г–ґ–љ—Л–є –њ–Њ—А—В–∞–ї –њ—А–Њ –љ–∞–њ—А–∞–≤–ї–µ–љ–Є–µ –Ш–≥—А–Њ–≤—Л–µ –∞–≤—В–Њ–Љ–∞—В—Л –Њ–љ–ї–∞–є–љ casinoworld123.info
adulttorrent.org

–£–Ј–љ–∞–є—В–µ –њ—А–Њ –∞–≤—В–Њ—А–Є—В–µ—В–љ—Л–є –њ–Њ—А—В–∞–ї —Б–Њ —Б—В–∞—В—М—П–Љ–Є –њ—А–Њ —Б—В—Г–і–Є—П –≤–Є–Ј–∞–ґ–∞.