На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Економічні та соціальні наслідки інфляції

Реферати > Макроекономіка > Економічні та соціальні наслідки інфляції

Гіперінфляція – надвисока і вкрай небезпечна інфляція, що , як правило, веде до економічного паралічу, провокування гострих соціальних конфліктів, та непередбачених катаклізмів. На передній план діяльності уряду висувається емісійна діяльність. Потужність друкарського верстата. За умов гіперінфляції гроші починають втрачати свої функції, падає їх роль в економіці, відбувається натуралізація господарських зв’язків на основі бартерного обміну, порушується механізм дії фінансів і к5редиту, розвиваються інші стихійні процеси в економіці.

Оскільки у комплексі інфляційного процесу в різні часи й періоди окремі фактори цього складного процесу проявляють себе неоднаково, то в багатьох країнах визначення типу інфляції робиться на основі визначення провідного з них. Залежно від цього розрізняють такі типи інфляції: інфляція грошової маси, інфляція зростання доходів, інфляція зростання матеріальних затрат виробництва, структурна інфляція, інфляція прибутків, інфляція податків, бюджетна інфляція, кредитна інфляція.

Якщо друкарському процесу немає меж, то соціальні межі інфляції вкрай тривожні, тому що вони спираються на відому закономірність, згідно з якою збільшення кількості грошей в обігу 4-5 разів порівняно з товарною масою означає, що держава вже вичерпала себе і на черзі непередбачені соціальні потрясіння.

Гіперінфляція неминуче веде до ще більшого скорочення промислового виробництва і падіння життєвого рівня населення. [1,3]

Загальні ознаки інфляції та її вимірювання

Найпершою ознакою переповнення каналів грошового обігу масою надлишкових грошей та їх знецінення стало зростання цін. Воно може здійснюватися приховано чи стрибкоподібно. При цьому адміністративне підвищення цін так і не усунуло дефіциту товарів, не врівноважило попит і пропонування, бо для формування цін рівноваги за умов збереження сильних позицій адміністративно-командною системою не було простору. Таке підвищення цін, скорочуючи споживання товарів, не підвищувало і рівня їх виробництва, тому що переважали потужніші стимули: монополізм, незахищеність споживача і диктат виробників. Друга ознака інфляційного процесу також стало формування лажа на золото. Лаж – це підвищення ринкової ціни золота, вираженої в паперових грошах порівняно з кількістю знаків, які номінально представляють дану кількість золота. Наприклад, у роки першої світової війни 10-рублева золота монета продавалася за 16-17 паперових рублів.

Зворотна сторона лажа на золото – дизажіо паперових грошей, тобто падіння їх курсу в золоті нижче номіналу. Це найбільше проявляється в запровадженні кількох курсів валюти – офіційного, комерційного, спеціального, тепер ще й курсу аукціонів.

Дуже болючою ознакою інфляційного процесу є неухильне підвищення курсів іноземних валют і падіння курсу національної валюти.[1]

Отже, інфляція виражає підвищення середнього рівня цін в економіці. Середній рівень цін – це середньозважена ціна різноманітних товарів та послуг в економіці.

Рух середнього рівня цін, чи рівня цін в економіці, вимірюється за допомогою рівня цін. Індекс цін відображає узяте у відсотках|процентах| відношення|ставлення| вартості певного набору товарів і послуг в даному періоді до його вартості в базовому періоді. Цей фіксований набір товарів та послуг називається ринковою корзиною.

Таким чином, щоб розрахувати індекс цін, необхідно підібрати певну ринкову корзину, розрахувати вартість товарів та послуг, які входять в її склад, на яку-небудь дату. А далі кожного місяця, кварталу, року і т.д. можна визначати вартість цієї ж корзини, розділити її на вартість корзини в базовому періоді та отримати індекс цін.

Якщо, наприклад, потрібно визначити рівень цін в 2003 р. по відношенню до 2002 р., то формула для розрахунку буде мати наступний вигляд:

Індекс цін в 2003 р.= * 100

Припустимо|передбачимо|, індекс цін рівний 105%, це означатиме, що за рік ціни в економіці країни зросли в 1,05 разу, або на 5% (рівень інфляції). Період, за який вимірюється інфляція, може бути різним. Частіше його мінімальна тривалість складає місяць, іноді|інколи| можна зустріти повідомлення|сполучення| про зміну рівня цін за тиждень, а максимальна тривалість може вимірюватися десятиліттями.

Найбільш поширеним в світовій практиці індексом цін (індексом інфляції) є|з'являється,являється| індекс споживчих цін. З|із| назви видно|показно|, що роль товарів-представників при його визначенні відводиться певним споживчим товаром, тобто тим, які купуються домашніми|хатніми| господарствами. Кількість найменувань представників товарів, використовувана для розрахунку цього індексу, звичайно складає декілька сотень. Серед них – продовольство, одяг, взуття, житло, транспорт і ін. У споживчу корзину|кошик| ці товари потрапляють|попадають| не тільки|не лише| зі|із| своїми цінами за одиницю, але і зі|із| своїми вагами. Ваги товарів і послуг, що входять в споживчу корзину|кошик|, - це їх питомі ваги (долі) у витратах споживачів.

Пояснимо це положення|становище| на прикладі|зразку|. Припустимо, 50% витрат середнього споживача йде на придбання|надбання| продовольства, 30% – на інші споживчі товари, 20% - на оплату послуг. Якщо індекс цін на продовольство склав 95%, інші споживчі товари – 105%, послуги – 115%, то індекс вартості споживчої корзини|кошика| буде рівний:

95 * 0,5 + 105 * 0,3 + 115 * 0,2 = 102%

В Україні і в інших країнах використовуються також інші індекси цін. Наприклад, статистичні органи Україні періодично інформують про значення індексу цін промислової продукції і індексу закупівельних цін на продукцію сільського господарства. У їх основі лежать зміни цін, по яких виробники реалізують дану продукцію. Індекс споживчих цін (індекс інфляції) по Дніпропетровській області у січні–березні 2006р. склав 103%, у тому числі на послуги – 103,6%, продовольчі товари – 103,4%, непродовольчі – 100,4%. Для обчислення|обчислення| темпу приросту середнього рівня цін за певний період часу використовується наступна|слідуюча| формула:

Наприклад, індекс цін звітного періоду рівний 110%, а індекс цін попереднього періоду – 105%. Тоді темп приросту цін складе (110 – 105) : 105 *100 = 4,8%.

До вимірювання|вимірів| інфляції застосовують «правило величини 70». Розділивши число 70 на щорічний темп приросту цін, можна визначити кількість років, протягом яких може відбутися подвоєння рівня цін. Так, при щорічному темпі приросту цін в 5% рівень цін подвоїтися через 14 років. Слід зазначити, що|слід відзначити , що,следует отметить | точність цього правила знижується в тих випадках, коли ми маємо справу|річ| з|із| вищими показниками темпів інфляції. [3]

2.3. Причини інфляції

З|із| надмірним|надлишковим| сукупним попитом пов'язують одну з причин інфляції. Це так звана інфляція попиту.

Надмірний|надлишковий|, або завищений, попит виникає тоді, коли виробничі потужності в країні практично повністю завантажені і виробництво не може реагувати на витрати споживачів, що ростуть|зростають|, збільшенням фізичних об'ємів|обсягів| виробництва, а починає|розпочинає,зачинає| «відображати|відбивати|» цей тиск|тиснення| попиту за допомогою підвищення цін.

Витрати, що ростуть|зростають|, не в будь-якій|усякій| ситуації обов'язково викликають|спричиняють| зростання|зріст| цін. На мал. 1 точка |точку| Q1 відповідає об'єму|обсягу| національного виробництва при повній|цілковитій| зайнятості, тобто|цебто| досягається повне|цілковите| завантаження|загрузка| виробничих потужностей (Q – реальний об'єм|обсяг| виробництва і зайнятість).

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат