На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Натовп, його особливості

Реферати > Психологія > Натовп, його особливості

План

Вступ

1. Загальна характеристика натовпу. Психологічний закон її духовної єдності

2. Почуття натовпу

3. Моральність натовпу

Висновок

Використана література


Вступ

З психологічної точки зору слово „натовп” отримує зовсім інше значення. Свідома особистість зникає, причому почуття і ідеї всіх окремих одиниць, які базують ціле, яку називається натовпом, приймають один і той же напрямок. Утворюється колективна душа, яка має, звісно, тимчасовий характер, але й досить певні риси. Збори в таких випадках стають організованим натовпом або натовпом натхненним, який складає єдину істоту і підчиняється закону духовної єдності натовпу.

Одному факту випадкового надходження в місці багатьох індивідів недостатньо для того, щоб вони набували характер організованого натовпу.

Тисячі індивідів, відділених один від одного, можуть у видатні моменти підпадати одночасно від вплив деяких сильних емоцій або якої-небудь великої національної події і набувати, таким чином, всі риси натхненного натовпу. Потрібно лише якому-небудь випадку звести цих індивідів разом, щоб всі їх дії і вчинки негайно набували характер дій і проступків натовпу.

Загальна характеристика натовпу. Психологічний закон

її духовної єдності

В пізній фазі організації натовпу серед незмінних і переважаючих основних рис раси виділяються нові спеціальні риси і проходить орієнтування почуттів і думок зборів в одному і тому ж напрямку, і тільки тоді знаходить свою силу вищезгаданий психологічний закон духовної єдності натовпу.

Самий вражаючий факт, що спостерігався в натхненному натовпі, наступний: які б не були б індивіди, що складають її, який би не був їх способу життя, занять, їх чи характер розум, одного їх перетворення в натовп достатньо для того, щоб у них утворився рід колективної душі, що заставляє їх відчувати, думати і діяти зовсім інакше, ніж думали б, діяли і відчували кожен з їх окремо.

Не важко помітити, наскільки ізольований індивід відрізняється від індивіду в натовпі, але більш важче визначити причини цієї різниці. Для того щоб хоч якось пояснити ці причини, мі повинні згадати одне з положень сучасної психології, а саме те, що явища несвідомого грають видатну роль не тільки в органічному житті, але й у відправленнях розуму. Наші свідомі вчинки витікають з субстрату несвідомого, створюваного особливо впливом спадковості. У цьому субстраті заключаються незліченні спадкові залишки, які складають власне душу раси.

Елементи без свідомого, які утворюють душу раси, саме і являються причиною подібності індивідів цієї раси.

Ці загальні якості характеру, які керовані несвідомим і існуючі в майже однаковій степені в більшості нормальних індивідів раси, поєднуються разом у натовпі. У колективній душі інтелектуальні здібності індивідів і, отже, їх індивідуальність зникають; різнорідне потопає в однорідному, і беруть верх несвідомі якості.

Саме такий зв'язок заурядних якостей у натовпі і пояснює нам, чому натовп ніколи не може виконувати дії, які потребують піднесеного розуму. Рішення, які торкаються загальних інтересів, прийняті зборами навіть знаменитих людей у галузі різних спеціальностей, мало усе-таки відрізняються від рішень, які прийняли зборами дурнів, так як і в тому й в іншому випадку поєднуються не які-небудь видатні якості, а тільки пересічні, які зустрічаються у всіх. У натовпі може відбуватися накопичення тільки дурості, а не розуму.

Поява цих нових спеціальних рис, характерних для натовпу і притім не зустрічаються в окремих індивідів, що входять у її склад, обумовлюється різними причинами. Перша з них полягає в тім, що індивід у натовпі здобуває, завдяки тільки чисельності, свідомість нездоланної сили, і ця свідомість дозволяє йому піддаватися таким інстинктам, яким він ніколи не дає волю, коли буває один. У юрбі ж він менш схильний приборкувати ці інстинкти, тому що натовп анонімний і не несе на собі відповідальності. Почуття відповідальності, що стримує завжди окремих індивідів, зовсім зникає в натовпі.

Друга причина — заразливість чи зараза — також сприяє утворенню в натовпі спеціальних властивостей і визначає їхній напрямок. Зараза являє собою таке явище, яке легко вказати, але не пояснити; її треба зарахувати до розряду гіпнотичних явищ. У натовпі всяке почуття, усяка дія заразлива, і притім у такому ступені, що індивід дуже легко приносить у жертву свої особисті інтереси інтересу колективному. Подібне поводження, однак, суперечить людській природі, і тому людина здатна на нього лише тоді, коли він складає частку натовпу.

Третя причина, і притім сама головна, зумовлююча поява в індивідів у натовпі таких спеціальних властивостей, що можуть не зустрічатися в них в ізольованому положенні, — це сприйнятливість до вселяння; зараза, про яку ми тільки що говорили, служить лише наслідком цієї сприйнятливості. Він уже не усвідомить своїх учинків, і в нього, як у загіпнотизованого, одні здатності зникають, інші ж доходять до крайнього ступеня напруги. Люди, що володіють досить сильною індивідуальністю, щоб противитися вселянню, у натовпі занадто нечисленні і тому не в змозі бороти з плином. Якнайбільше, що вони можуть зробити, — це відвернути натовп за допомогою якого-небудь нового вселяння. Так, наприклад, удале слово, який-небудь образ, викликаний, до речі, в уяві натовпу, відволікали її інший раз від самих кровожерливих учинків.

Отже, зникнення свідомої особистості, перевага особистості несвідомої, однакове напрямок почуттів і ідей, обумовлений уселянням, і прагнення перетворити негайно в дії викликані ідеї — от головні риси, що характеризують індивіда в юрбі.

Таким чином, стаючи часткою організованого натовпу, людина спускається на кілька ступіней нижче по сходам цивілізації. В ізольованому положенні він, бути може, був би культурною людиною; у натовпі — це варвар, тобто істота інстинктивна. У неї виявляється схильність до сваволі, буйству, лютості, але також і до ентузіазму і героїзму, властивим первісній людині, подібність з яким ще більш підсилюється тим, що людина в натовпі надзвичайно легко підкоряється словам і представленням, що не зробили б на нього в ізольованому положенні ніякого впливу, і робить учинки, явно суперечні і його інтересам, і його звичкам.

Натовп в інтелектуальному відношенні завжди коштує нижче ізольованого індивіда, але з погляду почуттів і вчинків, викликуваних цими почуттями, він може бути чи краще гірше його, залежно від обставин. Усе залежить від того, якому вселянню кориться натовп. Натовп часто буває злочинним — це правда, але часто також він буває героїчним. Натовп піде на смерть заради якого-небудь торжества чи вірування ідеї.

Почуття натовпу

У числі спеціальних властивостей, що характеризують натовп, ми зустрічаємо, наприклад, такі: імпульсивність, дратівливість, нездатність обмірковувати, відсутність міркування і критики, перебільшену чуттєвість і т.д., що спостерігаються у істот, що належать до нижчих форм еволюції, як то: у жінок, дикунів і дітей.

Так як збудники, що діють на натовп, дуже різноманітні і натовп завжди їм кориться, то звідси випливає його надзвичайна мінливість.

Через цю мінливість натовпом дуже важко керувати, особливо якщо частина суспільної влади знаходиться в його руках.

Натовп не тільки імпульсивний і мінливий: як і дикун, він не допускає, щоб що-небудь ставало між його бажанням і реалізацією цього бажання. Натовп тим менш здатний допустити це, якщо чисельність створить у нього почуття нездоланної могутності. Для індивіда в натовпі поняття про неможливість не існує. Ізольований індивід усвідомлює, що він не може один підпалити палац, пограбувати магазин, а якщо навіть він відчує потяг зробити це, то легко устоїть проти нього. У натовпі ж у нього є свідомість могутності, що доставляється йому чисельністю, і досить лише вселити йому ідеї убивства і грабежу, щоб він негайно ж піддався спокусі.

Як би не був нейтральним натовп, він все-таки знаходиться найчастіше в стані вичікувальної уваги, що полегшує усяке вселяння. Перше формульоване вселяння негайно ж передається внаслідок заразливості всім розумам, і негайно виникає відповідний настрій. Як у всіх істот, що знаходяться під впливом уселяння, ідея, що опанувала розумом, прагне виразитися в дії.

Блукаючи завжди на границі несвідомого, легко підкоряючи усяким вселянням і володіючи буйними почуттями, властивими тим істотам, що не можуть підкорятися впливу розуму, натовп, позбавлений всяких критичних здібностей, повинний бути надзвичайно легковірним. Неймовірного для нього не існує, і це треба пам'ятати, тому що цим порозумівається та незвичайна легкість, з яким створюються і поширюються легенди і самі неправдоподібні розповіді.

Натовп мислить образами, і викликаний у його уяві образ у свою чергу викликає інші, що не мають ніякий логічний зв'язок з першим.

Здавалося б, що перекручування, що перетерплює яку-небудь подію в очах натовпу, повинні мати дуже різноманітний характер, тому що індивіди, що складають натовп, мають дуже різні темпераменти. Але нітрохи не бувало. Під впливом зарази ці перекручування мають завжди однаковий характер для всіх індивідів. Перше перекручування, створене уявою одного з індивідів зборів, служить ядром заразливого вселяння.

Такий завжди механізм усіх колективних галюцинацій, про які часто говориться в історії і вірогідність яких підтверджується тисячами чоловік.

Самі сумнівні події — це саме ті, котрі спостерігалися найбільшим числом людей. Говорити, що який-небудь факт одноразово підтверджується тисячами свідків, — це значить сказати в більшості випадків, що дійсний факт зовсім не схожий на існуючі про нього розповіді.

Перейти на сторінку номер: 1  2 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат