На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Фонди підприємства

Реферати > Економічна теорія > Фонди підприємства

1. ФОНДИ ПІДПРИЄМСТВ ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ

СУТНІСТЬ ФОНДІВ

Виробниче підприємство не може діяти, не маючи засобів виробництва. Саме вони є матеріальною основою фондів. Термін «фонди» походить від латині і дослівно означає основа. Це дійсно основа продуктивної діяльності підприємства. Без неї немає основ­ної ланки національного господарства. Без неї немає і власності, тому що спочатку потрібний об'єкт привласнення.

Деякі економісти замість поняття «фонди» вживають поняття «капітал». Обидві категорії мають право на існування, тим більше, що вони не є тотожними.

Слід зазначити, що не кожний капітал набуває форми фондів. Де­які економісти до поняття «капітал» включають не тільки матеріальні предмети, а й нематеріальні елементи, такі як людські здібності, ос­віту. Іноді капітал пов'язують лише з грошовою формою існування, з сумою грошей.

Можна погодитись з тими вченими, котрі розглядають капітал у матеріалізованому вигляді, тобто у вигляді будівель, споруд, верстатів, машин, устаткування, сировини, комплектуючих деталей, що функ­ціонують у процесі виробництва (А. Сміт, Дж. С. Мілль та ін.). При цьому такому капіталу дають назви «основний капітал» (засоби праці) і «оборотний капітал» (предмети праці).

В умовах змішаної економіки і визнання багатоукладності не можна всі засоби виробництва вважати капіталом. Виходить, що дрібного виробника (кустаря або селянина, шевця або кравця), який використовує власну працю, має капітал, можна віднести до капі­талістів. Так можна дійти висновку, що всі, хто має засоби вироб­ництва, є капіталістами. Тоді виникає питання, що таке змішана еко­номіка? Чи існує вона? Насправді ж засоби виробництва стають капіталом тоді, коли використання їх пов'язане з залученням найманої праці. Це основна риса капіталістичного укладу.

Отже, не всі засоби виробництва є капіталом. Однак усі засоби виробництва можна розглядати як фонди підприємства.

Фонди підприємства не обмежуються засобами виробництва. Вони містять і грошові ресурси, які потрібні для відновлення спо­житих засобів і предметів праці, виплати заробітної плати тощо.

Фонди підприємства — це матеріальні та грошові ресурси, потрібні для розвитку виробництва, створення продукції (послуг)

Загальну структуру фондів підприємства подано на рис.1.

Рис. 1. Склад фондів підприємства

Виробничі фонди включають продуктивні фонди і фонди обігу. Продуктивні фонди поділяються на основні та оборотні. З допомо­гою саме цих фондів виробляється продукція (послуги). Фонди обігу — це готова продукція, що перебуває на складі підприємства, а також відвантажена, але ще не оплачена покупцями продукція, кош­ти на рахунку підприємства, які необхідні для придбання предметів праці та виплати заробітної плати. Фонди обігу не входять до про­дуктивних фондів: вони не беруть участі в процесі виробництва. Проте вони входять до складу виробничих фондів. Це пов'язано з тим, що на підприємстві є ще фонди невиробничого призначення. Вони використовуються для невиробничих потреб (житлові будинки, спортивні споруди, будинки культури, бази відпочинку, дитячі садки і ясла тощо). Фонди обігу в кінцевому підсумку мають виробниче при­значення, навіть продукція, яка знаходиться на складі, після реалі­зації дає кошти, що спрямовуються на виробничі цілі. Через це фон­ди обігу не можна включати до фондів невиробничого призначення.

Фонди невиробничого призначення також поділяють на основні та оборотні.

Структура фондів в Україні в 1997 р. була такою, у відсотках: основні виробничі фонди сфери матеріального виробництва — 64,2, з них промисловості — 32,0, сільського господарства— 15,5, будів­ництва — 1,9, транспорту і зв'язку — 11,8, інших галузей — 3,0; основні фонди сфери нематеріального виробництва — 35,8, з них житлового господарства — 17,8, комунального господарства і побу­тового обслуговування — 4,0, охорони здоров'я і освіти — 9,5, на­уки, культури, мистецтва тощо — 4,5.

НЕОБХІДНІСТЬ ВИВЧЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ

Повноцінного уявлення про економіку не можна скласти без вивчення виробничих фондів підприємства. Це можна аргумен­тувати так.

1. Виробництво здійснюється тільки при наявності фондів, пере­дусім виробничих. Фонди є важливим чинником виробництва. При цьому мова йде не про якесь абстрактне поняття, а про конкретні засоби виробництва.

2. Якість фондів демонструє рівень використання досягнень нау­ково-технічного прогресу.

3. Фонди підприємств — це основна частина національного ба­гатства країни.

4. Ефективне використання фондів — це нагальна проблема еконо­мічного розвитку суспільства і кожного підприємства. Багато показ­ників ефективного використання засобів виробництва грунтуються на понятті «фонди». Досить сказати, що фонди є складовою частиною таких показників, як фондовіддача, фондомісткість, фондооснащеність.

5. З поняттям «фонди» пов'язано багато важливих економічних категорій — фізична і моральна зношеність фондів, амортизація ос­новних фондів, кругооборот і оборот фондів тощо.

2. ОСНОВНІ ВИРОБНИЧІ ФОНДИ

ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ОСНОВНИХ ФОНДІВ

Основні виробничі фонди є частиною матеріально-речових елементів виробництва, яка у вигляді засобів праці бере участь у багатьох виробничих циклах, частинами перено­сить свою вартість на готовий продукт, зберігаючи при цьому в процесі використання свою натуральну форму

За натурально-речовим складом основні виробничі фонди не­однакові (рис. 2).

Рис. 2. Класифікація основних виробничих фондів

Не всі елементи основних фондів виконують од­накову роль. Одні з них беруть безпосередню участь у виробничому процесі (машини, верстати тощо) і тому їх називають активними.

Інші (наприклад, будівлі) — лише непряму участь і тому дістали на? зву пасивних. Безумовно, продуктивність основних виробничих фондів залежить від частки активної частини.

Основні виробничі фонди можна оцінювати в натуральних і вар-* тісних показниках.

Натуральні показники використовують для розрахунку вироб­ничих потужностей, визначення технічного рівня основних фондів.

Вартісні показники необхідні для обліку динаміки їхнього роз­витку, обчислення зношеності, нарахування амортизації, розрахунку собівартості продукції, рентабельності підприємств.

ЗНОС ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ

Основні виробничі фонди не вічні, вони зношуються. Існу­ють два види зносу — фізичний і моральний.

Фізичний знос—це матеріальне зношування машин, інстру­ментів, будинків і споруд та інших засобів праці за час їхнього функціонування в процесі виробництва або невикористання

Фізичний знос є наслідком виробничих навантажень, впливу ат­мосферних умов, змін у будові матеріалу, з якого виготовлено зна­ряддя праці тощо.

У результаті фізичного зносу засоби праці втрачають частину своєї вартості. В економічному значенні фізичний знос є частиною вар­тості засобів праці, яку вони переносять на вироблюваний продукт тією мірою, якою втрачають споживну вартість.

Величина фізичного зносу засобів праці залежить від ряду чин­ників: якості матеріалів, з яких вони виготовлені, ступеню наванта­ження (кількості змін роботи на добу, тривалості змін, інтенсивності роботи тощо); кваліфікації працівників, своєчасного проведення ог­лядів і ремонту техніки; захисту від впливу атмосферних умов тощо.

Основні фонди, які не використовуються, також зношуються в результаті дії сил природи.

Фізичний знос Ф3 визначають обстеженням фактичного техніч­ного стану об'єкта, аналізу строків служби або порівняння вартіс­них величин за формулою

де Тф Тн — відповідно фактичний строк експлуатації та нормативний строк служби (амортизаційний період), у роках.

Розмір фізичного зносу у вартісному вираженні визначають зістав­ленням суми амортизації на певне відновлення вартості об'єкта ос-; повних фондів.

Моральний знос основних фондів —- це передчасна втрата основними фондами їхньої вартості або зменшення її

Передчасною вона є тому, що відбувається до закінчення норма­тивного строку служби засобів праці. Припустімо, верстат розрахо­ваний на 10 років використання. А моральний знос виявляється рані­ше цього строку.

Є два види (дві форми) морального зносу.

При першій формі відбувається підвищення продуктивності праці у сфері виробництва засобів праці. Це призводить до знижен­ня витрат праці на відтворення основних фондів. Зниження вартості засобів праці примушує здійснювати переоцінку основних фондів. Іншими словами, зменшується вартість основних фондів. Величину цієї форми морального зносу можна обчислити за такою формулою:

де Мз1 — моральний знос першої форми; Фпв, Фвв — відповідно первісна і відновлювальна вартість основних фондів.

Зауважимо, що первісна вартість основних фондів показує ту їхню вартість, яка була до моменту морального їх зносу. А відновлюваль­на вартість основних фондів становить їхню вартість (величину) після морального зносу (тобто відбулась переоцінка основних фондів за тими цінами, які встановилися після зниження вартості основних фондів внаслідок підвищення продуктивності праці в промисловості, де створюються засоби праці). Формула показує втрату вартості в результаті морального зносу основних фондів. І При другій формі морального зносу з'являються нові засоби праці, які мають більш високі конструктивні характеристики і експ­луатаційні якості. Іншими словами, нові засоби праці мають вищу продуктивність. З появою таких засобів праці є два шляхи, які виз­начають використання старих засобів праці: їх треба модернізувати, тобто підвищити їхню продуктивність до рівня нових засобів праці; в разі неможливості модернізації старі засоби праці вилучаються з основних фондів. Безумовно, при цьому виникають певні втрати.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат


www.kover-samolet.com.ua

agroxy.com/prodat/proso-136/donetskaya-obl

www.agroxy.com/prodat/soja-154/harkovskaya-obl